Один день із бригадою “швидкої допомоги” в Ужгороді

Суспільство

Щодня в Ужгороді на чергування заступають 9 бригад станції екстреної медичної допомоги.

Їх по-старому всі називають “Швидка допомога”. Їх кличуть, коли вже дуже погано. В Ужгороді це буває і по півтори сотні разів на добу.

І не обов’язково в бригаді є міцні чоловіки. Так, лікар Христина Рішко та фельдшер Маріанна Мишанич працюють в одній бригаді. Питаю: “А якщо пацієнт важить 120 кг?” Сміються: “Буває й таке, а, буває, і ДСНС приходить на поміч”.

На викликах вони працюють, як і більшість лікарів, спокійно і злагоджено. Таке враження, що розуміють одне одного навіть без слів. А в очах видна щира небайдужість до хворого.

Лікар з тридцятирічним стажем на “швидкій” Марія Славік на запитання “Що найважче в роботі?” відповідає: “Капризні пацієнти. Хоча… до запаху крові на розпеченому асфальті на місці ДТП неможливо звикнути”.

Фельдшер Микола Гливчак поспішає на виклик
Фельдшер Микола Гливчак (ліворуч) та лікар Андрій Семедій забігають в під’їзд. Іноді важливі хвилини
Водій Едуард Іванов (ліворуч) та фельдшер Іван Куцин в гаражі на “перекурі” з ранковою кавою. У ужгородських медиків “швидкої” чергування завжди починається з кави, однак ця кава була вже після виклику
Фельдшер Іван Куцин дорогою на виклик
Хворого з підозрою на перелом ноги дорогою везуть у травмпункт
Працівники екстреної медичної допомоги перекладають хворого на ноші в травмпункті
Фельдшер Микола Гливчак та лікар Андрій Семедій одягаються перед виїздом на виклик до хворого з підозрою на Covid-19
Фельдшер Микола Гливчак  – в повному екіпіруванні
Лікар Христина Рішко (праворуч) та фельдшер Маріанна Мишанич
Дезінфекція після контакту з хворими
Лікар Марія Славік
Лікар Людмила Когут та молодший медбрат Ростислав Грошик допомагають літній жінці пройти в приймальне відділення
Фельдшер Іван Ганич

Залишити відповідь