База, яка б здивувала Білла Гейтса або Ілона Маска

Політика, Суспільство

НЛО, ядерні ракети і космічне сміття. За чим стежить засекречена база РЛС поблизу Мукачева

Поблизу Мукачева знаходиться об’єкт, який в майбутньому може стати не менш популярним, ніж замок Паланок, куди в 2019 році приїхали 245 тисяч туристів.

У лісі на 103 гектарах була розташована колишня військова частина з позивним “Шипка”.

1056-й окремий радіотехнічний вузол раннього попередження. За цими казенними словами, колючим дротом і густим листям ховалася секретна база з радіолокаційною станцією 5Н86 “Дніпро”.

РЛС заступила на бойове чергування в 1979 році. Цілодобово і безперервно протягом 30 років вона контролювала космічний простір над усією Західною Європою, Середземним морем і Північною Африкою.

Головним її завданням було виявити балістичні ядерні ракети противника: визначити точку старту, траєкторію і точку падіння.

У такому режимі мукачівська РЛС працювала до 2009 року. Причому у співпраці з РФ, передаючи секретні дані в командні пункти Коломни і Солнєчногорська.

Сьогодні тут знаходиться Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРН). Він входить до мережі Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).

Утримання РЛС потребує, мінімум, 10 мільйонів гривень щорічно. Її серце –  комп’ютери 60-70-х років минулого століття. Вони займають сотні квадратних метрів, для їх роботи потрібні великі обсяги електроенергії. І резервуари з водою, яка рятує техніку від перегріву.

Для безперервного чергування РЛС витрачають більше тисячі “кубів” води на місяць.

Об’єкт і досі режимний, з високим ступенем секретності. Потрапити сюди непросто навіть журналістам. Потрібно отримувати дозволи в Києві, погоджувати план зйомок.

У 2020 році центр частково відкрили для невеликих груп туристів.

“Дніпро” називають “Hen House”

У кабінеті Миколи Жураківського, головної тут людини, на стіні карта зоряного неба, надрукована в 60-х. Над нею – оленячі роги. Поруч – радіоприймач “Маяк”. 

До радіолокаційної станції проклали дорогу в лісі довжиною більше кілометра

62-річний Жураківський – полковник у відставці. Колеги звертаються до нього: “Командир”.У колишній військовій частині залишилося багато предметів з минулогоСьогодні він очолює Західний центр радіотехнічного спостереження, який ще кілька років тому був засекреченим військовим об’єктом.

У Миколи Жураківського перша, найвища форма допуску до секретних документів особливого призначення. Йому заборонений виїзд в РФ, окупований Крим і ОРДЛО. Офіцери (Микола Жураківський зліва) тепер працюють на науку і мирний космос

Надувні МіГ-29 і міф про ядерний реактор

У кращі часи тут служили 175 офіцерів. Було шість рот, сім підрозділів і одна частина КДБ.

Об’єкт обслуговували близько 1 000 осіб. Сьогодні – в десять разів менше. Корпуси Західного центру радіотехнічного спостереження потребують ремонту

Для сімей офіцерів і прапорщиків побудували військове містечко на 1300 жителів. Зараз в ньому залишилося сім п’ятиповерхівок, церква, магазини, школа, дитячий садок. На території бази час ніби зупинився. Тут є готові декорації для зйомок фільмів про 70-80-і

На окремій території розмістили роти, штаб, клуб, лазню, їдальню. У коридорах Західного центру радіотехнічного спостереження тихо і безлюдно

 

 У великому цеху знаходиться охолоджуюча техніка, яка виглядає надто застарілою, але вона все ще працює

 РЛС в Мукачеві зібрали і запустили менше, ніж за за чотири роки

Розвідки провідних країн світу знали розташування РЛС. У разі ядерної війни, такі об’єкти потрапляли під удар одними з перших. Більшість персоналу РЛС вже на пенсії. Тут пройшло все їхнє життя

Місія персоналу станції була благородною, але по суті фатальною: встигнути попередити штаб про пуск балістичних ракет супротивника, які вражали ціль протягом 15-20 хвилин. Микола Жураківський каже, що 40-річну РЛС в Мукачево закривати не можна. Її  потрібно модернізувати

Коли знаходишся біля РЛС 5Н86 “Дніпро” на землі, геометрію об’єкта і його масштаби зрозуміти складно. Усередині цих миршавих будівель знаходиться унікальна апаратура, яка б здивувала Білла Гейтса або Ілона Маска

Вліво і вправо розходяться покриті шифером павільйони, в яких заховані антени. 250 метрів в довжину і 11 у висоту кожна.

Один антенний павільйон, СРЛС №1, спрямований на Південний Захід. Інший, СРЛС №2, – на Захід. 

По центру їх з’єднує велика двоповерхова будівля, яку називають “Спеціальне технічна споруда №1”. Всередині знаходиться те, що вражає найбільше.

– Це – пункт управління РЛС, – заводить в задушливе приміщення Микола Жураківський.

Апаратура 60-70-х років розробки, з різнокольоровими клавішами і опуклими моніторами, схожа на велику стару іграшку. Але, як не дивно, працює й через півстоліття. 

З першого погляду апаратура РЛС викликає посмішку у сучасної людини, але під час екскурсії з’являється повага до інженерів минулого. Вона здатна визначити об’єкти на відстані кількох тисяч кілометрів, контролювати ближній і середній космос.Ціль фіксують за 9-10 секунд з моменту її входу в зону огляду мукачівської РЛС.Дані з’являються на табло.

 
 

– Ви засікали НЛО? – запитують журналісти УП у начальника центру.

– Так, звичайно, фіксували – відповідає він. – Практично при кожному включенні такі цілі виявляли. Декілька разів на добу. 

Але це об’єкти, які прибрані з каталогів. Це може бути якийсь супутник-розвідник, який та чи інша держава не афішує.

 

Залишити відповідь